За півстоліття, що минуло з остаточного закріплення кордону між Північною та Південною Буковиною, економічний розрив між цими двома частинами одного історичного регіону перетворився з тимчасової асиметрії в системну прірву. Південна Буковина, інтегрована в Європейський Союз і НАТО, використовує європейські фонди, приватні інвестиції та туристичний капітал для поступової модернізації; Північна Буковина, ізольована від європейських ринків капіталу, страждає від деградації інфраструктури, відтоку кадрів та структурної депресивності. Цей контраст — не абстрактна «нерівність», а безпосередній наслідок політичних рішень 1940 року, радянської моделі управління та сучасних інституційних умов.

Для об’єктивності: порівняння не має за мету «знищити» Північну Буковину чи «прославляти» Південну. Йдеться про чітке економічне діагностування: як історичний поділ і сучасні інституції формують різницю в доходах, інвестиціях, інфраструктурі та можливостях населення.

Демографічний та просторовий контекст

Історична Буковина — це близько 10 443 км². Після поділу 1940 року:
- Північна Буковина (нині Чернівецька область, Україна) — близько 8 097 км²;
- Південна Буковина (нині переважно жудець Сучава, Румунія, ЄС) — близько 2 346 км².

За переписом 1930 року румуни становили близько 43% населення Буковини, українці (тоді — русини/русні) — близько 28%, євреї — близько 11%. Сучасна демографія відображає наслідки воєн, репресій, міграцій і радянської політики:
- За переписом 2001 року в Чернівецькій області українці становили близько 75%, румуни — близько 12,5%, інші — решта;
- Жудець Сучава залишається переважно румунським регіоном із компактними угорськими та ромськими спільнотами.

Ці дані важливі: Північна Буковина — значно більша за площею, але сильно деурбанізована й структурно слабша. Південна Буковина — компактна, з вищим рівнем урбанізації, європейськими інституціями та доступом до фондів.

Макроекономіка: ВВП, ВРП, доходи

Без чисел будь-яке порівняння — риторика. Орієнтовні оцінки, що випливають з даних Національного банку України, Держстату, Євростату, Національного інституту статистики Румунії (INSSE) та аналітичних звітів міжнародних фінансових установ (Світовий банк, ЄБРР), показують чітку картину.

  • Північна Буковина (Чернівецька область):
  • ВРП на душу населення (номінальний, до війни 2022 р.) орієнтовно становив 1 500–1 800 євро;
  • Один із найнижчих рівнів ВРП на душу в Україні, нижчий за середньоукраїнський показник, який навіть до війни орієнтовно становив 3 500–4 000 євро;

  • Рівень офіційної безробіття — один із найвищих у країні, хоча й сильно замаскований тіньовою зайнятістю, міграцією та самозайнятістю.

  • Південна Буковина (жудець Сучава):

  • ВВП на душу населення (номінальний, останні доступні дані до 2023 р.) орієнтовно 5 500–6 000 євро;
  • Це нижче загальнорумунського середнього (близько 15 000–16 000 євро), але суттєво вище Північної Буковини;
  • Жудець стабільно отримує структурні кошти ЄС, що підтримують інфраструктуру, бізнес, охорону здоров’я, освіту.

Те, що на папері виглядає як «1,5–1,8 тис. євро проти 5,5–6 тис. євро», у реальному житті означає:
- різницю в 3–4 рази у можливостях для інвестицій;
- різницю в 2–3 рази в середніх доходах, які можуть бути реалізовані на місці;
- різницю в якості послуг, доступності медичної та освітньої інфраструктури.

Довіра до цих цифр підтверджується незалежними оцінками:
- За даними ЄБРР, регіони на сході та південному сході України до 2022 року характеризувалися нижчими показниками капіталовкладень, менш диверсифікованою економікою та вищою залежністю від державного сектору;
- Звіти Світового банку підкреслювали, що Чернівецька область має низький рівень приватних інвестицій і слабку конкурентоспроможність на внутрішньому ринку.

Інфраструктура: дороги, енергетика, логістика

Інфраструктурний розрив — один із найвідчутніших проявів економічної нерівності.

  • Північна Буковина:
  • Дорожня мережа: значна частка національних і регіональних доріг потребує капітального ремонту; фінансування з держбюджету нестабільне;
  • Енергетика: до війни — старі, перевантажені мережі; після 2022 року — додаткові руйнування від обстрілів, обмеження надійності постачання;

  • Логістика: віддаленість від великих промислових центрів України, слабкий залізничний вузол, обмежені можливості для великих логістичних проектів.

  • Південна Буковина:

  • Дороги: жудець Сучава активно модернізується за кошти ЄС і румунського бюджету (A2, вузькі ділянки, розв’язки, регіональні траси);
  • Енергетика: інтеграція в європейські енергетичні ринки, доступ до фінансування модернізації мереж, підтримка відновлюваної енергетики;
  • Логістика: покращення зв’язків із Бухарестом, Яссамі, а також із європейськими коридорами через Румунію.

На практиці:
- Південна Буковина може залучати логістичні компанії, виробників, дистриб’юторів завдяки передбачуваній інфраструктурі;
- Північна Буковина, навіть до війни, стикалася з тим, що інвестори віддавали перевагу більш розвиненим регіонам України — Києву, Львову, Одесі, Дніпру — залишаючи Чернівці в ролі периферійного центру.

Туризм і культурний капітал

Буковина має один із найсильніших культурних брендів у регіоні: монастирі ЮНЕСКО, багатонаціональна архітектура, літературна історія. Але розподіл цього капіталу нерівний.

  • Південна Буковина:
  • Монастирі ЮНЕСКО — Воронець, Хумор, Путна, Сучевиця — розташовані на її території;
  • Щорічно їх відвідують сотні тисяч туристів, багато з яких — іноземці;
  • Ці об’єкти формують туристичні кластери, підтримують готелі, ресторани, транспорт, ремесла, культурні фестивалі;

  • Європейські програми (Structural Funds, Creative Europe, Erasmus+) фінансують реставрацію, маркетинг, навчання кадрів.

  • Північна Буковина:

  • Чернівецький університет, історичний центр Чернівців, пам’ятки архітектури — важливі, але:
  • Фінансування реставрації й туристичного розвитку обмежене;
  • Війна 2022 року різко скоротила прибуття туристів;
  • Інфраструктура гостинності та логістики для масового туризму залишається слабкою.

Результат:
- Південна Буковина перетворює культурну спадщину на реальний економічний двигун;
- Північна Буковина, попри свій потенціал, залишається у тіні, її культурний капітал недооцінений і недофінансований.

Інвестиції: де йде капітал і чому

Економічний розрив неможливо пояснити лише «географією». Рішучий фактор — інституційне середовище.

  • Південна Буковина (жудець Сучава):
  • Доступ до структурних фондів ЄС:
    • На період 2014–2020 і 2021–2027 роки Румунія отримала десятки